«Олександрія» -«Енергетик» - 4:1
Голи: Шупік, 12, Смалько, 33, Прокопченко, 42, Чередніченко, 48 – Бурдіян,79
«Олександрія»: Паньків, Запорожан(Маринчук, 54), Куций-к, Нікітін, Чередніченко, Смалько (Герасименко, 49), Богданов (Соляник, 76), Зейналов, Котенко, Шупік, Прокопченко (Пономар, 59).
«Енергетик» (Бурштин): Бандрівський, Бурдіян, Лазорик-к, Шалата (Срібний, 86), Міліщук, Даньків (Барчук, 29), Долотко, Єнілєєв (Деренюк, 32), Чернов, Швець, Гордієнко.
Схоже, зелена форма з білим стає візитівкою, принаймні гарним знаком домашніх перемог «Олександрії» з розгромним рахунком. У другому домашньому матчі поспіль команда з Кіровоградщини здобуває перемогу, забивши на три м’ячі більше, ніж суперник. Ця перемога також стала другою поспіль домашньою і в кар’єрі нового тренера «Олександрії» - Сергія Ковальця. Крім якісного футболу та великої кількості забитих голів, головний тренер господарів порадував рідних уболівальників подовженням лавки запасних та принципово новим – суто атакувальним стилем з пресингом суперника по всій площині поля, якого попередні тренери не практикували так часто й наполегливо, як Сергій Ковалець.
Знов, як і щопопереднього туру, напередодні гри шанси суперників можна було розглядати як достатьньо рівні – про це свідчила їх близкість у турнірнірній таблиці. Більше того, чи не вперше за досить тривалий час «Олександрія» опустилася-було на 11 сходинку. «Енергетик» же, маючи на два пункти більше від суперника, перебував напередодні звітного поєдинку на дві сходинки вище. І хоча попередньо зрозуміло було, що «бурштинова» команда – радше клуб, що здобуває домашні перемоги, можна було очікувати всього – «Олександрія» напередодні вчетверте в сезоні програла, і ніхто не знав, із яким настроєм вийдуть на поле футболісти команди, яка на цю першість все ще планує залишити І лігу, підвищившись у класі.
Дебют матчу засвідчив природність оптимізму шанувальників «Енергетика» та відповідно деякий песимізм вподобувачів ПФК «Олександрія». У першу десятихвилинку господарі встигли зробити два далекі для кіпера суперника від небезпеки удари по воротах, натомість гравці з Бурштина вперто шукали бодай якоїсь шпарини в захисті олександрійців, наполегливо намагаючись розхитати фланги газдів поля. Впевнена гра в середині поля футболістів у зелено-білій формі, щоправда, зводила нанівець усілякі намагання гостей щось отримати зі своїх реактивних атак. Крім того, пресингуючи по всьому полю, господарі почали масовано наближатися все ближче й небезпечніш до воріт Бандрівського. На 12 хв. арбітр зустрічі призначає штрафний удар у бік воріт «Енергетика» майже прямо по центру. За виконання удару з точки десь за 25 метрів від лінії воріт супротивника береться Євген Шупік. Блискучо виконаний гарматний постріл – шкіряна куля потрапляє у правий від воротаря кут, і судді нічого не залишається, як зафіксувати перше в матчі взяття воріт. Цей момент, схоже, і став переломним у грі. Вже за дві хвилини лише поспіх не дозволив олександрійцям подвоїти рахунок – розіграш кутового справа ледь не закінчився прицільним пострілом. «Енергетик» на 15 хв. приблизно з тієї ж відстані, що забив супротивник, але трохи правіше від центру отримує нагоду зрівняти рахунок – до м’яча підходить Ігор Швець, колишній гравець «Олександрії», пробиває потужно, але бурштиновому форварду забракло точності буквально в десятки сантиметір – влуч шкіряна куля у праву від Паньківа (екс-енергетівець) «дев’ятку», і голкіпер навряд чи зміг би допомогти своїм одноклубникам. Далі, хоч гравці з Бурштина й кинулися-було відігруватися, фактично гра пішла в одні ворота. На 20 хв. «Олександрія» просто впритул розстрілює ворота суперника – шкіряна куля якимось дивом летить повз площину воріт. На 21 хв. після розіграшу чудової комбінації лівим флангом, знову господарям бракне точності. Помітні дії зв’язок Зейналов-Смалько та Шупік-Прокопченко. Однак попри перевагу господарів, реальний шанс забити мав на 23 хв. той же таки Швець, який прицільно бив з близької відстані головою після стрімкої атаки бурштиново-чорних лівим флангом. На 25 хв. «Олександрія» відповідає стрімкою триходівкою з неточними діями Богданова на завершальній стадії атаки. У «Енергетика» настирливіше і впевненіше від решти партнерів працює зв’язка Міліщук-Швець, останній на 27 хв. робить навіс просто у воротарський майданчик – втім, воротар господарів упевнено гра на виході. Увесь матч також була вельми помітна й індивідуальна наполегливість на вістрі атаки центр-форварда з Бурштину Гордієнка. На 28 хв. після ще однієї технічної атаки олександрійців, господарі таки забивають гол-красень, який не зараховано через офсайд. А потім вже штрафний удар у виконанні «Олександрії» з 40 метрів, який ледь не закінчився взяттям бурштинових воріт, був передвісником майбутніх хмар небезпеки, що збиралися над гістьми. На 33-й хвилині олександрієць Андрій Смалько, ще нещодавній дебютант, грає на добиванні в падінні, як музикант по нотах – 2:0. Після цього перевага атаки ПФК «Олександрія» стає ще відчутнішою. «Енергетик», практично, відбивається, котратакуючи вкрай квапливо й тому безперспективно. Єдине, що запам’яталося з дій бурштиново-чорних до кінця першої половини стрічі – сольний прохід Швеця правим флангом, після чого форвард «Енергетика» продерся просто в центр штрафного майданчика й завдав вправного удару по воротах господарів із «забивної» точки, яка такою для нападника чомусь не виявилася. А от «Олександрія» провела своїм лівим флангом атаку, яка завершилася результативним ударом з 2-х метрів ще одного дебютанта «Олександрії» Віталія Прокопченка – цей гол став першим для двадцятишестирічного форварда у складі його нової команди – 3:0.
Уже на 48-й хв. після розіграшу штрафного Зейналовим, старожил у складі команди з Кіровоградщини, захисник Ігор Чередніченко, проводить четвертий м’яч у ворота західноукраїнського екіпа. Господарі на 52-й хв. після небезпечного прострілу справа до штрафного майданчика у виконанні Шупіка мають нагоду довести рахунок до ще менш пристойного.
Заспокоївшись наприкінці другої третини матчу, надалі гра у виконанні футболістів обох команд знов активізувалася й пішла на зустрічних курсах. Нарешті, після однієї з контратак і прострілу справа в штрафну, «Енергетик» в особі захисника Андрія Бурдіяна таки розмочив рахунок. До кінця матчу відчутнішою на полі була «Олександрія»: наполегливість у пошуках можливості збільшити рахунок на табло гравцями цієї команди навіть вводила в оману – здавалося, що нічия, а не перемагання з крупним рахунком. Вирізнялися активністю уже давно «свій» в «Олександрії» Руслан Зейналов та Андрій Герасименко, який вийшов на заміну, невгамовно тиснув на суперника в центрі ще один новачок команди Іван Котенко. Чудово відіграв свої хвилини до заміни й Андрій Запорожан. Одначе, рахунок до кінця гри не змінився.
У стані господарів з’явилося ще одне нове-старе прізвище: півзахисник Максим Сирота, з ним, за словами тренера, підписано контракт на рік. Як пояснив нинішню кадрову політику ПФК «Олександрія» Сергій Ковалець, у команді сьогодні – справжня конкуренція за право вийти на поле на будь-якій з позицій, однак «хороші футболісти, до того ж, які вже виступали за клуб, нам були і будуть потрібні».
Цей матч став сьомим поєдинком між суперниками, в якому «Олександрія» здобула третю перемогу в очних зустрічах, яка стала четвертою у нинішній першості. А от команді з Бурштина перший клуб Кіровоградщини явно не до снаги: в семи матчах очних ставках із жовто-чорними вони так жодного разу і не відсвяткували перемоги.
Головний тренер «Олександрії» Сергій Ковалець: Перемога – це завжди чудово! Сьогодні моментами моя команда демонструвала саме ту гру, яку хочеться бачити у її виконанні завжди. Я дякую футболістам, що вони змогли зібратися після поразки в Чернігові у попередньому турі й вийшли на поле з полум’яним настроєм на перемогу. Мої підопічні діяли розкуто й показали хорошу гру.
Головний тренер «Енергетика» Микола Пристай: Господарі поля продемонстрували класний футбол і заслужено перемогли, використавши більшість створених ними голевих моментів. Щоправда, їдучи сюди, ми знали, що буде дуже непросто – матч складний, а суперник – сильний. Ясно, що в мене немає задоволення від такого результату на табло, але у моїх хлопців було бажання грати, боротися до кінця – і вони робили це. Для успіху нам сьогодні забракло одного: злагодженої, командної гри.